як не припускатися помилок в роботі з базами web of science та інші корисні поради

Центральноукраїнський національний
технічний університет

Українська English


Як не припускатися помилок в роботі з базами Web of Science та інші корисні поради

Web of Science – одна з найбільших у світі наукометричних баз даних наукових публікацій. Вікно до глобального світу для кожного сучасного науковця. Доступ до Web of Science українські установи отримали відносно недавно, в 2015 році, тому в роботі із базою науковці з України все ще мають певні питання. Наприклад, існує стереотип, начебто всі публікації у виданнях WoS є платними та коштують величезні гроші. Але цей тезис – хибний, запевняє фахівець з навчання клієнтів інформаційних та аналітичних ресурсів компанії Clarivate Analytics, к.б.н. Ірина Тихонкова. Про особливості роботи із базою WoS Ірина Тихонкова розповіла науковцям, викладачам та співробітникам Центральноукраїнського національного технічного університету під час навчального семінару за темою: «Можливості платформи Web of Science для якісних наукових досліджень та навчання». Семінар, якій відбувся минулого тижня в бібліотеці ЦНТУ, було проведено представником компанії Clarivate Analytics за підтримки Міністерства освіти і науки України.

Як повідомлялось раніше, Центральноукраїнський національний технічний університет увійшов до обмеженого кола ЗВО України, яким за рахунок Міністерства освіти і науки України було здійснено передплату прав доступу до міжнародних наукових баз даних: до наукометричної універсальної реферативної бази даних SCOPUS видавництва Elsevier та до однієї із найбільших наукометричних баз даних Web of Science компанії Clarivate Analytics.

Для довідки: Web of Science (Web of Science Core Collection) – це реферативна наукометрична база даних, що надає доступ до бібліографічних даних наукових публікацій з найбільш значимих у науковому світі періодичних видань, книг та матеріалів наукових конференцій. Також WoS відображає цитованість публікацій, що дозволяє дізнатися актуальність тієї чи іншої роботи та оцінити її вплив на наукову спільноту.

Web of Science дозволяє організовувати пошук за ключовими словами, за окремим автором або за організацією (університетом). Результат пошуку за цими критеріями дозволяє оцінити загальну кількість публікацій, кількість цитувань, h-індекс та інші показники.

Web of Science охоплює матеріали з природничих, технічних, біологічних, суспільних, гуманітарних наук і мистецтва. Центральна частина платформи Web of Science Core Collection включає в себе понад 21 тис. провідних журналів світу, у тому числі майже два десятки українських наукових журналів. Загалом реферативна база Web of Science налічує понад 230 тисяч видань – це 150 млн. документів.

Проводячи для науковців різних установ України семінари по роботі із базами Web of Science та іншими продуктами Clarivate Analytics (Journal Citation Report, EndNote, ResearcherID тощо), фахівець з навчання клієнтів Ірина Тихонкова відповідає на багато питань слухачів курсів. За її словами, найчастіше науковці звертаються з двома типовими проблемами.

«Типова складність, про яку запитують науковці, те, що вони не можуть знайти в базі робіт за своєю темою, – розповідає Ірина Тихонкова. – Платформа Web of Science Core Collection працює на одній з восьми мов, – до речі, до бази додано майже 18 тис. документів українською мовою, – проте первинна індексація здійснюється лише англійською. Отже, ви повинні дуже коректно писати назви, терміни, прізвища тощо. Краще використовувати інструменти для розширеного пошуку: фільтри, ключові слова. В базі більше 200 тематичних категорій, знайти можна статті за будь-якою спеціальністю. Треба навчитися знаходити».

«Друга проблема: науковці вважають, що їхні роботи не надрукують без грошей, – говорить представник компанії Clarivate Analytics Ірина Тихонкова. – Хоча 70% публікацій виходить саме за форматом «відкритого доступу», тобто безкоштовно для авторів. Проблема у тому, що в інформаційному полі переважають рекламні розсилки та спам, які нав’язують думку про платність публікування. Але це не так. Особисто я маю близько 20 статей в журналах Web of Science, які було опубліковано безкоштовно. Інколи науковці вважають, що безкоштовні статті публікуватимуться дуже довго, а якщо заплатити кошти – статтю буде надруковано швидше. Ні, це теж хибний стереотип. Рецензування статей що в журналах відкритого доступу, що в журналах традиційного доступу, однаково потребуватиме часу: тиждень, два тижні, місяць, два місяці, в залежності від редакції, але рецензування все одно буде. Після того, як стаття пройде рецензування та буде прийнята до друку, її надрукують відповідно до черги. Певна черга існує в кожному журналі. Від дати подачі статті в редакцію до публікації може пройти від півроку до півтора року, це нормальний термін для міжнародних видань. І це також ніяким чином не залежить від того, платив автор за публікацію, чи ні».

Як згадувалось вище, існують дві моделі публікацій в наукових журналах: «відкритого доступу» або «закритого доступу» (тобто, за передплатою читачів). У другому випадку читач сплачує певну суму за доступ до повного тесту статті. В першому випадку – автор наперед сплачує журналу «плату за публікацію», фактично ту суму, яку видавництво отримало б від читачів протягом декількох років. Тоді стаття стає загальнодоступною, будь-хто може клікнути на посилання та прочитати весь текст (модель «відкритого доступу», перш за все, пов’язана з електронними виданнями).

Зрозуміло, коли стаття знаходиться у відкритому доступі, більше людей можуть її відкрити та почитати. З іншого боку, науковці, яким певна стаття потрібна для роботи, прочитають текст, навіть якщо за нього треба сплатити. Найголовніше – контент, а не вид доступу. При якісному контенті науковці, яким потрібна стаття, обов’язково її прочитають та процитують.

Тим не менше, частка публікацій за моделлю «відкритого доступу» останнім часом збільшується і зараз складає 30% від загалу. За словами Ірина Тихонкової, основною рушійною силою зростання кількості відкритих наукових публікацій – фонди, організації чи установи, що надають гранти за науковими програми. Часто грантодавці ставлять вимогу: статі, що публікуються за їхніми дослідженнями, мають знаходитися у відкритому доступі. Тому науковцям слід уважно вивчати вимоги гранту щодо публікацій та завчасно передбачити гроші, необхідні для друку статей за моделлю «відкритого доступу» (а в деяких видавництвах сума публікації може складати більше 5000 доларів!), в кошторисі грантової заявки. Наприклад, фінансування досліджень за рамковою програмою ЄС «Горизонт 2020» передбачають обов’язковість публікування усіх результатів у відкритому доступі.

Отже, не всі публікації в журналах наукометричної бази Web of Science платні (при тому, що сам автор має право визначити, яку модель публікації обрати). Проте всі публікації повинні пройти рецензування. Як розповіла науковцям ЦНТУ під час семінару фахівець з навчання клієнтів інформаційних та аналітичних ресурсів компанії Clarivate Analytics Ірина Тихонкова, рецензенти оцінюють, перш за все: новизну та актуальність теми, використання сучасних методів досліджень, логічність викладення матеріалу, обробку результатів, мову та оформлення статті, використану автором(авторами) літературу. Тому авторам важливо самим вивчати публікації останніх років за темою досліджень. Без посилань на такі публікації буде дуже складно опублікувати свої статті.

Також авторам важливо дотримуватися норм доброчесності: не намагатися опублікувати одні й ті самі статті (навіть видозмінені) в різних журналах, дотримуватися самоцитування не більше 20% тощо.

На семінарі в ЦНТУ «Можливості платформи Web of Science для якісних наукових досліджень та навчання» були розглянуті питання критеріїв вибору журналів для публікацій; питання безпеки науковців: як не стати жертвою шахраїв або сумнівних ділків, що пропонують посередницькі послуги за публікації у виданнях наукометричних баз даних (насправді у невідомо яких виданнях).

«Публікації у «хижацьких» виданнях – це, перш за все, втрачені результати вашої наукової роботи, тому що ви вже не матимете право опублікувати цю статтю повторно в будь-якому авторитетному виданні, – говорить Ірина Тихонкова. – Як вберегтися від «хижацьких» журналів? Не довіряти сліпо агресивній спам-рекламі та самостійно перевіряти історію журналів по базі Web of Science, використовуючи ISBN видання».

Під час семінару було розібрано практичний кейс одного з типових варіантів використання платформи Web of Science Core Collection науковцями з України, які планують виконувати дослідження за програмами міжнародних грантів.

Наприклад, науковець в результаті моніторингу різних програм знайшов чудовий грант саме за своєю темою наукових досліджень. Наприклад, за умовами гранту, який надає уряд Франції, також потрібна співучасть французький науковців. Як їх знайти? За допомогою інструментів пошуку порталу Web of Science – дуже просто. Спочатку за ключовими словами підшукуються публікації за даною темою. Далі, включивши фільтр «території», ви знаходите статті за темою з певної країни. Потім, відсортувавши всі публікації за часом та за кількістю цитувань, ви отримуєте перелік науковців Франції, які не так давно публікувалися за потрібною вам темою. Далі ви можете написати автору або декільком авторам листи, розповівши про себе та запропонувавши співпрацю в межах відповідного гранту.

«Цей алгоритм – не фантазія, – розповідає представник компанії Clarivate Analytics Ірина Тихонкова. – Є чимало прикладів того, як українські науковці таким чином створювали консорціуми з іноземними колегами».

«Фактично, Web of Science з’явилась в Україні наприкінці 2015 року, – говорить Ірина Тихонкова. – Це доволі дорога база даних, проте передплата за кошти Міністерства освіти і науки України дозволила залучити до роботи з базами Web of Science чимало вітчизняних закладів вищої освіти. Ми фіксуємо динаміку збільшення кількості запитів з України на 15-20% щомісяця. Це свідчить про зростання рівня залучення українських науковців до світової науки».

Також протягом семінару розглядались питання підбору тематичних наукових журналів в Journal Citation Report; використання можливостей безкоштовного референс-менеджера EndNote base для створення бази публікацій за темою дослідження та оформлення статей за форматом певного видання; питання створення на наповнення профілю науковця в системі ResearcherID.

Всі матеріали семінару «Можливості платформи Web of Science для якісних наукових досліджень та навчання» розміщено на сайті бібліотеки ЦНТУ в посиланні на 96-сторінкову презентацію.

Підготував Олександр Виноградов


«ЦНТУ» в соцмережах:
Приймальна комісія працює щодня, крім суботи та неділі.
Телефони приймальної комісії: (0522) 55-93-13, 39-04-67
Телефон університетської довідкової служби: (0522) 55-92-66
© 2018 «ЦНТУ» Всі права захищено.
Використання матеріалів цього сайту можливе тільки
з посиланням на джерело.