нові висоти в рейтингу webometrics: результати роботи репозитарію кнту

Центральноукраїнський національний
технічний університет

Українська English


Нові висоти в рейтингу Webometrics: результати роботи репозитарію КНТУ

Двічі на рік, у січні та липні, оновлюється Webometrics ranking of world’s universities – Вебометричний рейтинг університетів світу, який відображає популярність та представництво навчальних закладів в мережі Інтернет. За підсумками цьогорічного липневого рейтингу КНТУ здійснив справжній прорив та вперше у своїй історії увійшов до Топ-100 українського простру рейтингу.

Більш того, у окремому рейтингу Webometrics за кількістю цитувань у системі Google Scholar, – де представлено лише 34 українські університети з понад 4100 світових! – Кіровоградський національний технічний університет посідає 26 місце серед цих 34-х вищих навчальних закладів!

Досягти такого значного прогресу нашому університету вдалося завдяки запуску проекту електронного архіву - репозитарію КНТУ та цільовій роботі викладачів і науковців із додавання наукових матеріалів до бази Google Scholar.

Вебометричний рейтинг університетів світу, або просто Webometrics, укладається Лабораторією кіберметрики Національної дослідницької ради Іспанії («Spanish National Research Council», CSIC), яка діє при Міністерстві науки та інновацій Іспанії. Рейтинг Webometrics охоплює понад 20000 вищих навчальних закладів, визначаючи їхні позиції відповідно до ступеня представлення своєї діяльності в Інтернеті.

Рейтинг Webometrics не лише іміджевий, він відображає уміння університетів використовувати сучасні тенденції інформаційного простору, вважає проректор КНТУ із наукової роботи, професор Олександр Левченко:

«У рейтингу Webometrics представлені усі провідні університети світу, – розповідає Олександр Левченко. – Цей рейтинг оцінює кількість та якість інформаційних ресурсів навчального закладу, кількість посилань на сайт, тобто віддзеркалює ставлення університету до впровадження сучасних методів комунікації. Також рейтинг Webometrics є складовою частиною консолідованого рейтингу ВНЗ в Україні.

Ми живемо у часи, коли все більше і більше людей різного віку активно користуються онлайн-сервісами. Якщо ще десять років тому молодь використовувала ПК та Інтернет, переважно, для розваг, то зараз це одні із інструментів у навчанні.

Абітурієнти повинні мати доступ до інформації про умови вступу, про перелік спеціальностей, та отримати загальну інформацію, яка дозволить дізнатися, що собою являє університет. Студенти повинні мати віддалений доступ до якісних навчальних матеріалів та до інформації щодо організації навчального процесу, інформації про роботу кафедр, факультетів тощо. Звичайно, коли ВНЗ має у відкритому доступі і навчальні матеріали, і матеріали з організації начального процесу, це сприяє підвищенню прозорості та якості навчання.

Сьогодні рівень запиту молоді на дистанційну співпрацю не можна навіть порівняти із аналогічним запитом п’ять-сім років тому. Тому наш університет, розуміючі основні світові тренди інформаційної діяльності, значно активізував роботу у даному напрямі.

Підготовчі процеси розпочалися ще два-три роки тому. Було розроблено стратегію розвитку, поетапно купувалось спеціальне комп’ютерне обладнання, готувалися спеціалісти для роботи з електронними ресурсами. Восени 2015 року, коли сформували необхідну базу, почали активну роботу. Перші результати отримали вже влітку цього року – різкий зліт у рейтингу Webometrics.

Звичайно, позиції у рейтингу Webometrics не є нашої самоціллю. Це похідна від першочергових цілей: підвищення рівня інформованості та обізнаності студентів; підвищення якості навчального процесу через його відкритість і доступність; збільшення рівня дистанційної діяльності бібліотеки, кафедр та інших підрозділів університету.

З іншого боку, високі позиції у міжнародних рейтингах важливі для профорієнтаційній роботі, зокрема рейтинг КНТУ у Webometrics продемонструє абітурієнтам рівень впровадження сучасних підходів в процес навчання».

Як повідомила директор бібліотеки КНТУ Вікторія Євміна, прорив в рейтингу Webometrics стався не без «допомоги» нещодавно створеного електронного архіву КНТУ.

«Алгоритм розрахунку рейтингу Webometrics враховує загальну кількість сторінок сайту університету, проіндексованих пошуковою системою Google, – розповідає Вікторія Євміна, – кількість зовнішніх гіперпосилань на домен університету; кількість на сайті університету так званих «багатих файлів» файлів у форматах Adobe Acrobat (.pdf), Microsoft Word (.doc, .docx), Microsoft PowerPoint (.ppt) та інш.

З метою приведення у відповідність вимогам Webometrics електронних ресурсів університету, було ініційовано створення окремих сайтів кафедр в домені КНТУ, в університеті почав працювати сервіс дистанційної освіти на базі системи Moodle, а також було впроваджено eaKirNTU – електронний архів - репозитарій на програмному забезпечені з відкритим кодом dspace.

Спочатку бібліотека взяла на себе зобов’язання розмістити в мережі усі наукові матеріали, які видано у нашому університеті. Це збірників наукових праць університету 2004-2015 років, навчальні посібники, підручники, матеріали конференцій, тези доповідей, автореферати дисертацій.

Протягом короткого проміжку часу спеціалісти бібліотеки (на фото внизу) додали до репозитарію більше 3000 окремих матеріалів, але далі ми розраховуємо на підтримку проекту зі сторони усіх кафедр КНТУ. Ми очікуємо, що викладачі, які є авторами наукових публікацій, почнуть регулярно розміщувати у репозитарії матеріалів шляхом само-архівування. На жаль, зараз результати самостійної роботи викладачів залишають бажати кращого. Є кафедри, співробітники яких додали до репозитарію багато документів, але є кафедри, які взагалі не починали таку роботу…»

За словами проректора із наукової роботи Олександр Левченко, у зв’язку із цією проблемою (ефективністю роботи із само-архівування матеріалів) в університеті готують деякі нормативні зміни. Наприклад, жоден методичний матеріал не буде зарахований до навантаження викладача до тих пір, поки не пройде через бібліотеку і не буде занесений до репозитарію; також будуть внесені зміни у методологію обрахунку щорічного рейтингу кафедр КНТУ, з метою зробити одним із критеріїв рейтингу активність співробітників кафедри у передачі матеріалів до репозитарію університету.

Так само з’явиться новий критерій оцінки науково-професійних якостей викладачів – активність їхньої роботи у базі Google Scholar (це відкрита пошукова система, яка індексує повний текст наукових публікацій всіх форматів і дисциплін).

«Систему Google Scholar можна розглядати, як оцінювача активності роботи науковця, – розповідає Олександр Левченко. – Наприклад, є викладач, який колись захистив дисертацію, і відтоді не опублікував жодної наукової статті, а лише займається викладацькою діяльністю. Відповідно, відношення до такого викладача як до науковця буде одним, і навпаки: відношення до викладача, який багато і регулярно публікується – зовсім іншим.

В усьому світі публікації та цитування є додатковим критерієм оцінювання наукової роботи окремого дослідника. Але якщо рейтинги науковців або навчальних закладів у наукометричній базі даних Scopus визначаються кількістю статей (цитувань) лише у виданнях, що індексуються Scopus, то рейтинги Google Scholar більш демократичні, оскільки враховують публікації в усіх відкритих джерелах.

Звісно, викладачі мають бути вмотивовані постійно підвищувати власний рівень.

Чому переважна більшість науковців західних країн (не англомовних країн) володіють англійською мовою? Їх хтось силоміць заставляв вивчити англійську? Ні. Вони самі розуміють, що основна наукова література публікується англійською. Тому немає сучасного науковця без знання іноземної мови. Так само науковці повинні бути присутніми у наукометричних базах (до речі, не буде зайвим мати профілі у світових соціальних мережах).

Публікації у наукометричних базах – це базова компетенція, якою зараз має володіти сучасний науковець. Викладач, який не працює із репозитарієм, не має власних публікацій у базах, не знає іноземної – це науковець минулого сторіччя.

Тому ми плануємо додати до атестаційних вимог при прийомі на роботу та (або) просуванні службовою сходинкою в КНТУ таких критеріїв, як активність викладача у роботі з репозитарієм університету, із системою дистанційної освіти, із базою Google Scholar та інше.

На прикладі порталу дистанційної освіти КНТУ, на прикладі вступної кампанії цього року, – коли випускники шкіл подавали заяви про вступ лише в електронній формі, ми вже бачимо збільшення ролі Інтернет-технологій в системі освіти; в подальшому питома частка дистанційної роботи буде лише зростати. Тому нам цікаві викладачі, які відповідають вимогам часу і зможуть працювати, у тому числі, через Інтернет. Такі викладачі мають бути на кожній кафедрі нашого університету».

За словами директора бібліотеки КНТУ Вікторії Євміни, найбільш правильний варіант роботи викладачів університету із репозитарієм КНТУ та базою Google Scholar полягає у пов’язуванні між собою профілів авторів в обох системах, та обов’язковому посиланні у публікаціях в Google Scholar на матеріали, які розміщено саме в електронному архіві КНТУ.

Як вже зазначалось, на першому етапі становлення електронного архіву КНТУ над його наповненням працювали, переважно, співробітники бібліотеки, НІС та модератори кафедр, але тепер потрібно, щоб до роботи із наповнення та модернізації (постійному підтримуванні в актуальному стані) власних профілів долучилися усі без винятку викладачі університету.

Для викладачів це непоганий шанс заявити про свою наукову роботу світу.

Протягом останніх півроку репозитарій КНТУ зареєстровано в ROAR (Registry of Open Access Repositories) та DOAR: «Директорія відкритого доступу» (Directory of Open Access scholarly Resources), де акумульовано майже всі репозитарії світу. Також репозитарій КНТУ отримав власний ідентифікатор ISSN від інформаційного сектора ЮНЕСКО по комунікації та інформації. Наявність ідентифікатора ISSN означає, що репозитарій є електронним науковим журналом, де можна розміщувати не лише раніше опубліковані документи, а також й препринти (тобто розміщення матеріалу в репозитарії прирівнюється до публікації).

Крім цього, як повідомила Вікторія Євміна, нещодавно електронний архів КНТУ додано до всесвітньо визнаного сервісу з пошуку наукової інформації Bielefeld Academic Search Engine (BASE) від Університету Білефельд (Німеччина), якій містить більше 25,5 мільйонів документів! Про що це говорить? По-перше, у BASE дуже високі вимоги до клієнтських електронних архівів, тому потрапити до їхньої системи – вже неабиякий успіх для нашого університету. По-друге, наявність електронного архіву КНТУ в BASE означатиме, що тепер ця система, виконуючи запити на інформацію користувачів, серед інших матеріалів також буде показувати матеріали науковців нашого навчального закладу, розміщені у репозитарії Кіровоградського національного технічного університету.

Підготував Олександр Виноградов


КНТУ в соцмережах:
Приймальна комісія працює щодня, крім суботи та неділі.
Телефони приймальної комісії: (0522) 55-93-13, 39-04-67
Телефон університетської довідкової служби: (0522) 55-92-66
© 2016 «КНТУ» Всі права захищено.
Використання матеріалів цього сайту можливе тільки
з посиланням на джерело.