Захист дисертації докторанта кафедри ЕРМ


06 березня 2017
Минулої п’ятниці, 3-го березня, на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 23.073.01 Центральноукраїнського (Кіровоградського) національного технічного університету докторант кафедри експлуатації та ремонту машин ЦНТУ Тарас Замота захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук (науковий консультант – д.т.н., професор Віктор Аулін).

Минулої п’ятниці, 3-го березня, на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 23.073.01 Центральноукраїнського (Кіровоградського) національного технічного університету докторант кафедри експлуатації та ремонту машин ЦНТУ Тарас Замота захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук (науковий консультант – д.т.н., професор Віктор Аулін).

Тема дисертаційної роботи: «Наукові основи припрацювання спряжень деталей мобільної сільськогосподарської техніки при виготовленні та ремонті методом накладання змінного електричного струму», спеціальність 05.05.11 – «Машини і засоби механізації сільськогосподарського виробництва». Дисертація виконувалась у Луганському національному аграрному університеті, Східноукраїнському національному університеті ім. В. Даля, Центральноукраїнському (Кіровоградському) національному технічному університеті. Науковий консультант докторанта Тараса Замоти: доктор технічних наук, професор кафедри експлуатації та ремонту машин ЦНТУ Віктор Аулін.

Опонентами дисертаційної роботи виступали: професор кафедри надійності, міцності та технічного сервісу машин ім. В.Я. Аніловича Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. П. Василенка, доктор технічних наук Олексій Козаченко; завідувач кафедри експлуатації та технічного сервісу машин імені професора О.Д. Семковича Львівського національного аграрного університету, доктор технічних наук, професор Роман Кузьмінський; завідувач кафедри автомобілів Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя, доктор технічних наук, доцент Олег Ляшук.

Дисертаційна робота Тараса Замоти присвячена вирішенню науково-прикладної проблеми створення теоретичних основ припрацювання методом накладання змінного електричного струму на спряження деталей з різними матеріалами і видами макрогеометричних відхилень із забезпеченням керування процесами і технологічними параметрами для підвищення довговічності вузлів і агрегатів мобільної сільськогосподарської техніки при виготовленні і ремонті. Докторантом розроблена структурна послідовність методології дослідження і вирішення проблеми, вибрані основні методи і методики теоретичних і експериментальних досліджень процесів припрацювання, характеристик і властивостей робочих поверхонь деталей спряжень і режимів тертя в них. В процесі роботи над дисертацією, автором спроектовані і виготовлені установки і фізичні моделі для дослідження закономірностей процесів припрацювання різних типів спряжень деталей вузлів і агрегатів і видів макрогеометричних відхилень.

В роботі теоретично обґрунтовано доцільність використання методу для припрацювання спряжень різних деталей, виявлений механізм формоутворення робочих поверхонь спряжень деталей в різних режимах тертя, встановлені закономірності розвитку плями контакту при припрацюванні спряжень деталей вузлів і агрегатів з макрогеометричними відхиленнями, отримані аналітичні вирази для оцінки площі контакту в них, розрахунку мінімальної товщини шару електроліту і максимальної швидкості усунення макрогеометричних відхилень залежно від електрохіміко-механічних та геометричних факторів.

На основі результатів досліджень створено теоретичні основи керування процесами припрацювання, розроблено алгоритм керування процесами припрацювання спряжень деталей з максимальною ефективністю усунення макрогеометричних відхилень. Розроблено технологічні режими методу припрацювання для різних типів спряжень деталей, які дозволяють істотно покращити характеристики їх робочих поверхонь деталей і сприяють підвищенню довговічності.

Із дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Центральноукраїнського (Кіровоградського) національного технічного університету.

Фото – Владислав Мелешко