ЦНТУ та пріоритети і можливості розвитку Кіровоградщини


09 червня 2017
В середу, 7-го червня у Кропивницькому відбулась науково-практична конференція «Кіровоградщина-2025: пріоритети і можливості розвитку», організаторами якої виступили Кіровоградська облдержадміністрація та три найкрупніші ВНЗ нашого регіону: Центральноукраїнський національний технічний університет; Центральноукраїнський державний педагогічний університет і Кіровоградська льотна академія НАУ.

В середу, 7-го червня у Кропивницькому відбулась науково-практична конференція «Кіровоградщина-2025: пріоритети і можливості розвитку», організаторами якої виступили Кіровоградська обласна державна адміністрація та три найкрупніші ВНЗ нашого регіону: Центральноукраїнський національний технічний університет; Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка і Кіровоградська льотна академія Національного авіаційного університету.

Мета конференції – обговорити проблематику розвитку та реалізації трудового потенціалу Кіровоградської області, тенденції та перспективи розвитку різних напрямів економіки регіону, енергетичний і ресурсний потенціали області та їх використання.

Як зазначив під час відкриття конференції «Кіровоградщина-2025: пріоритети і можливості розвитку» голова обласної державної адміністрації Сергій Кузьменко, важким питанням залишається щорічне скорочення чисельності мешканців області, у тому числі,мешканців працездатного віку.

«За останні п’ять років населення області скоротилося приблизно на 4%, на майже 40 тисяч осіб, – говорить Сергій Кузьменко. – В цій цифрі є природні процеси, і є, власне, така річ, як зовнішня еміграція. Приблизно 8 тисяч людей працездатного віку поїхали працювати в інші регіони України або за межі держави. Ми не обмежуємо людей у вільному русі, тому ми повинні створювати умови, які нададуть можливість людям, які здатні формувати соціально-економічні показники області, залишатися на Кіровоградщині. Тому питання №1, відповідь на яке хотілося б сьогодні почути: як знайти баланси відносин між освітянською галуззю та замовленням від виробничників? Затребуваними стають фахівці-професіонали високотехнологічних виробництв, фахівці біотехнологій та нанотехнологій, здобуття сучасних професій потребує всебічної підготовки та знань із різних освітніх областей: інженерії, технологій, програмування тощо. Як необхідно проводити профорієнтацію дітей і навчити їх, до якого ВНЗ та на яку спеціальність поступати,щоб у майбутньому стати успішними людьми і мати гідне робоче місце. Сподіваюся, у цьому питанні ми знайдемо точки дотику. Сподіваюсь, що ваші висновки і рекомендації будуть корисними для усіх учасників конференції і жителів Кіровоградщини, і вони знайдуть своє місце під час розробки стратегії розвитку області на наступні роки, над формуванням якої ми вже працюємо».

На думку завкафедрою менеджменту Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України (Київ), професора Лариси Лутай, для того, щоб вища школа могла працювати на випередження потреб економіки у сучасних фахівцях, має запроваджуватися принцип «навчання протягом життя». Для вищих навчальних закладів це означає створення більшої кількості освітніх програм із перепідготовки, підвищення кваліфікації, а також спеціальних освітніх програм для різних категорій громадян «навчання після навчання».

Протягом першої секції науково-практичної конференції «Кіровоградщина-2025: пріоритети і можливості розвитку», що носила назву: «Людський капітал – 2025: Світ. Україна. Кіровоградщина» (модератором якої виступав проректор із наукової роботи ЦНТУ, професор Олександр Левченко), було розглянуто питання демографічної ситуації в нашій області; основні тенденції та перспективи розвитку ситуації на ринку праці та у сфері зайнятості населення (якість кадрового потенціалу, найбільш затребувані професії до 2025 року; прогноз потреби в інженерних і робітничих кадрах та інше);питання потенціалу науки і освіти для розвитку Кіровоградської області зокрема та України загалом.

Відкривала першу секцію конференції завідувач кафедри економіки та підприємництва Центральноукраїнського національного технічного університету, д.е.н., професор Марина Семикіна із доповіддю на тему «Актуальні проблеми розвитку та реалізації трудового потенціалу регіону».

«Завдання науковців – знайти рішення, які змінять стан людського капіталу нашого регіону, – говорить професор Марина Семикіна. – Якщо звернутися до міжнародного досвіду і надбань науки, то ви прийдете до думки, що найкращі можливості розвитку сьогодні мають ті країни, ті регіони, де головним пріоритетом є людський капітал, де приділяється постійна увага капіталовкладенням, інвестиціям у здоров’я, освіту, відбувається постійний освітньо-професійний розвиток людей. Якщо ж цього не відбуватиметься, ми, навпаки, матимемо деградацію людського капіталу. Населення України зменшується втричі швидшими темпами, ніж в Європі. За оптимістичним прогнозом ІДСД імені М.В.Птухи НАН України, до 2050 року населення країни має скоротитися до 36 млн. осіб. Частка осіб, старше 60 років, зросте до 32,2%. Отже, населення України швидко старітиме. Що ми маємо по нашому регіону? Порівняно з багатьма іншими регіонами України, чисельність населення Кіровоградщини скорочується значно швидше внаслідок більш високої смертності і низької народжуваності. У минулому році в Україні коефіцієнт народжуваності становив 10,72 одиниці, коефіцієнт смертності – 14,46 осіб на одну тисячу населення. В Кіровоградські області, відповідно, – 8,3 і 18,4 осіб. За умов збереження сучасних тенденцій, до 2025 року прогнозована чисельність населення Кіровоградської області зменшиться на 67,5 тис. осіб і складатиме 92,3% від показників 2016 року».

Як зазначалось у доповіді, у наш час середня тривалість життя в Україні становить 66 років для чоловіків і 76 років для жінок. Проте, мешканці Кіровоградської області в середньому живуть трохи менше: чоловіки – 64,97 років, жінки – 75,52 років. Кіровоградщина останніми роками дещо покращила свої рейтингові позиції в Україні за низкою найважливіших показників людського розвитку, однак за загальним індексом регіонального людського розвитку посідає одне з останніх місць(22-е місце за даними 2015 року). Найбільше відставання від інших регіонів України спостерігається за показниками соціального середовища, відтворення населення, комфортності життя та добробуту.

«В умовах хронічного недостатнього інвестування в людський капітал, недосконалої соціально-економічної і демографічної політики на рівні держави і регіону чисельність населення Кіровоградської області швидко зменшується, – підводить висновки доповідач. – Наявний людський капітал використовується в економіці лише частково, більша його частина є незатребуваною, залишається в резервному, прихованому стані, не працюючи повною мірою на інтереси легальної економіки регіону. Кіровоградщині загрожують подальші кількісно-якісні втрати людського капіталу, зокрема за рахунок відтоку освіченої молоді в регіони і країни з більш привабливими оплатою та умовами праці, а це зумовить (у найближчі три-п’ять років) загострення кадрової кризи на багатьох підприємствах регіону. Утримати ж освічену молодь в межах регіону буде неможливо без створення сучасних робочих місць з конкурентною оплатою праці, підвищення соціально-економічної привабливості регіону, подолання відставання від інших регіонів України за показниками соціального середовища, комфортності життя та добробуту».

Також протягом першої секції конференції виступили представники Кіровоградської льотної академії Національного авіаційного університету: начальник академії, професор Сергій Неділько; доцент кафедри фізико-математичних дисциплін Юрій Ковальов; заступник директора науково-виробничого інституту аеронавігації КЛА НАУ Олексій Ізвалов та інш.

Резюмуючи роботу першої секції конференції, проректор з наукової роботи Центральноукраїнського національного технічного університету, д.е.н, професор Олександр Левченко презентував доповідь на тему «Інноваційно-інтегровані структури як чинник розвитку людського капіталу Кіровоградської області».

Олександр Левченко розповів про переваги формування інноваційних кластерів на рівні регіонів: створення стійкої системи поширення нових технологій, знань, продукції (інформаційно-технологічної мережі), яка спирається на спільну наукову базу;можливість підприємств кластеру здійснювати внутрішню спеціалізацію й стандартизацію, мінімізуючи витрати на впровадження інновацій;забезпечення суб’єктам малого бізнесу високого ступеня спеціалізації при обслуговуванні конкретної підприємницької ніші;полегшення доступу до капіталу та активний обмін ідеями й передача знань від науковців до підприємців.

У доповіді наведено приклади інноваційно-інтегрованих структур в розвинених країнах світу проілюстрували роботу відповідних інноваційних кластерів в Італії (зокрема, сім кластерів з виготовлення взуття, аксесуарів, одягу, текстильної продукції,до яких залучено 69 тис. підприємств на 600 тис. робочих місць); США, Франції, Фінляндії, Австрії (місцеві кластери спеціалізуються на виготовленні одягу, текстилю, взуття, продуктів харчування, на автомобілебудуванні,діє 10 кластерів, які об’єднують 417 фірм) тощо.

Згадуючи раніш озвучену тезу про «навчання протягом життя», Олександр Левченко зазначив, що в рамках кластерів у співпраці із навчальними закладами регіону можна створювати сучасні навчальні пункти, які надаватимуть мешканців регіону доступ до навчання протягом життя.

На думку Олександра Левченка, найбільші перспективи в нашому регіону матимуть інноваційні кластери наступних галузей економіки: агропромислове виробництво, комплексна переробка сільгоспсировини, харчова промисловість; сільськогосподарське машинобудування; сучасні ІТ-технології, робототехніка, інформаційно-комунікативні технології; енергозбереження та енергоефективність, запровадження енергоощадних технологій у промисловості, ЖКГ; високотехнологічний розвиток транспортної системи; розвиток легкої промисловості; будівництво та виготовлення будівельних матеріалів; розробка сучасних економних матеріалів і покриттів; туризм та відпочинок; креативний сектор, індустрія інтелектуальних послуг. Для багатьох із перелічених напрямів науковці Центральноукраїнського національного технічного університету готові запропонувати свої наукові розробки.

Зазначені рекомендації щодо створення на Кіровоградщині інноваційних кластерів передано організаторам конференції для використання під час розробки стратегії розвитку Кіровоградської області.

Протягом секції «Пріоритети інноваційно-інвестиційного розвитку економіки та інфраструктури Кіровоградської області» науково-практичної конференції «Кіровоградщина-2025: пріоритети і можливості розвитку» (модератор другої частини заходу – доцент кафедри економіки та підприємництва ЦНТУ Марія Бугайова) із доповідями виступили двоє представників нашого навчального закладу.

Завкафедрою екології та охорони навколишнього середовища ЦНТУ, к.б.н., доцент Ольга Медведєва розповіла про поточний стан водних екосистем Центральної України на прикладі науково-дослідної роботи колективу кафедри екології та ОНС на тему «Дослідження екологічного стану Кременчуцького водосховища в районі водогону «Дніпро-Кіровоград».

Завідувач кафедри електротехнічних систем та енергетичного менеджменту ЦНТУ, к.т.н., професор Петро Плєшков у своїй доповіді торкнувся таких важливих питань перспективного розвитку області, як підвищення рівня енергоефективності та використання енергетичного потенціалу Кіровоградської області, у тому числі, альтернативних видів енергоресурсів.

Зокрема, дослідженнями фахівців кафедри ЕТС та ЕМ було оцінено загальний енергетичний потенціалу Кіровоградської області та розроблено математичну модель вибору оптимальних комбінованих енергосистем з альтернативними джерелами енергії; розраховано потреби регіону в паливно-енергетичних ресурсах та розглянуто потенціал використання місцевих джерел енергії.

Завдяки подальшому впровадженню результатів наукових досліджень кафедри електротехнічних систем та енергетичного менеджменту ЦНТУ вдалося оптимізувати обласний паливно-енергетичний баланс в бюджетній сфері; підвищити ефективність використання місцевих альтернативних енергетичних ресурсів; скоротити втрати енергоресурсів шляхом впровадження результатів енергетичного аудиту та енергетичного менеджменту, що дозволило заощадити до 30% коштів, передбачених на придбання паливно-енергетичних ресурсів.

Ефекти від впровадження проекту науковців ЦНТУ для соціально-економічного розвитку Кіровоградської області: зменшення ступеня енергетичної залежності регіону від покупних енергоресурсів; економія енергоресурсів за рахунок зменшення їх втрат; покращення стану екології; скорочення ризику аварійних ситуацій в енергетиці; скорочення суспільних витрат, пов’язаних з неоптимальним використанням енергетичних ресурсів.

Підсумовуючи роботу науково-практичної конференції «Кіровоградщина-2025: пріоритети і можливості розвитку», заступник голови Кіровоградської обласної державної адміністрації Андрій Коломійцев відзначив корисність та цікавість виступів учасників конференції.

«Протягом конференції ми дійсно отримали важливу інформацію, – говорить Андрій Коломійцев. – Цей захід – ініціатива обласної державної адміністрації, ми виявили бажання послухати наших науковців. Чому ми це робимо? Ми розуміємо, що тільки у тісній співпраці із представниками наших навчальних закладів ми можемо вистроїти модель поведінки ОДА, обласної ради, для того, щоб побачити, що на нас чекає у найближчому майбутньому та в якому напрямку розвивати нашу область на перспективу.

Можливо, сьогодні ми не отримали відповіді на усі запитання, які ми для себе ставили, але ми почули загальні тенденції і побачили, що наші науковці мають дослідницький потенціал, відповідно, обласна влада буде більш активно працювати над замовленням прогнозів науковцям ВНЗ нашого регіону. Якщо ми хочемо жити у ногу із часом, ми маємо активно розвивати інноваційну економіку Кіровоградської області, тому без науки ми нікуди не подінемося. Задача науковців – спрогнозувати, кого і чому саме нам треба навчати, як зацікавити нашу молодь у майбутньому працювати на теренах Кіровоградщини?

Що стосується безпосередньо сьогоднішнього заходу, напрацювання конференції стануть основою для проведення інвестиційного форуму на тему «Перспективи розвитку Кіровоградщини», який відбудеться у нашому місті під час виставки «АгроЕкспо»-2017».

Підготував Олександр Виноградов