більше англійської мови та ініціативність студентів: досвід словацького університету

Центральноукраїнський національний
технічний університет

Українська English


Більше англійської мови та ініціативність студентів: досвід словацького університету

У весняному семестрі 2016-17 навчального року аспірантка кафедри економіки, менеджменту та комерційної діяльності ЦНТУ Ілона Царенко стала лауреатом Національної стипендіальної програми Словацької Республіки (SAIA) та отримала можливість пройти стажування на економічному факультеті Технічного університету Кошице, де аспірант ЦНТУ вивчала специфіку освітнього процесу словацького університету.

Сфера наукових інтересів Ілони Царенко як раз стосується вивчення систем вищої освіти в різних країнах світу, тому пані Ілона регулярно відслідковує пропозиції щодо академічних чи практичних закордонних стажувань для студентів, аспірантів та науковців. Ця інформація також може використовуватися в діяльності Відділу міжнародних зв’язків ЦНТУ. Наприклад, влітку минулого року Ілона Царенко перебувала на стажуванні на стажуванні у Франції, де вивчала діяльність підприємств переробної промисловості та готельно-ресторанного бізнесу, які можуть стати базами практики для студентів ЦНТУ.

Отже, про існування Національної стипендіальної програми Словацької Республіки Ілоні Царенко було відомо давно, проте якось не складалося подати документи на розгляд. Допоміг визначитися випадок на одній науковій конференції.

«В жовтні минулого року я брала участь у Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 50-річчю економічного факультету Донецького національного університету імені Василя Стуса, – розповідає аспірантка кафедри економіки, менеджменту та комерційної діяльності ЦНТУ Ілона Царенко. – Також на цій конференції була присутня представник економічного факультету Технічного університету міста Кошице, Словаччина. Мені було цікаво дізнатися у неї, з якими навчальними закладами в Україні вони співпрацюють, і в яких напрямах ЦНТУ може налагодити співробітництво із Технічним університетом міста Кошице (назва словацькою мовою: Technicka univerzita v Kosiciach, TUKE – прим.). Виявилось, що в цьому університеті, серед іншого, існують програми «подвійних дипломів» з університетами Франції, і є групи студентів, які навчаються виключно французькою. Оскільки наш навчальний заклад має потужний франкомовний напрям міжнародної діяльності, я почала детально розпитувати про франко-словацькі програми «подвійних дипломів» TUKE. Представниця словацького університету спочатку відповідала на мої запитання, а потім сказала: якщо мені ця тема настільки цікава, чому тоді не приїхати до них до університету та не подивитися самій, як все працює? От як раз ще є шість днів часу подати документи на Національну стипендіальну програму Словацької Республіки, і, якщо вдасться отримати стипендію, – можна буде пройти стажування безпосередньо в Технічному університеті міста Кошице. Тому що Уряд Словаччини надає лише стипендію, навчальний заклад для стажування обирає сам пошукувач.

Стажування аспірантів за Національною стипендіальною програмою Словацької Республіки триває від одного до десяти місяців. Спочатку потрібно подати на розгляд пакет документів словацькою або англійською мовою, де має бути мотиваційний лист, CV (Curriculum Vitae), перелік публікацій, рекомендаційний лист та програма дослідження (програма стажування). Як потім мені стало відомо, конкурсний відбір пройшло лише 36 стажистів із 289 кандидатів із різних країн світу. Я виграла стипендію на стажування за схемою «один місяць + один місяць», тобто стипендія за другий місяць стажування виплачується лише після розгляду та затвердження конкурсною комісією звіту аспіранта про його перший місяць стажування.

– Що саме ви вказували в розділі «програма стажування»? Якими були ваші очікування від стажування до поїздки до Словаччини?

Ілона Царенко: – Перш за все, мене цікавили дослідження, які можуть бути використані в моїй дисертації. А саме: цікавила специфіка освітнього процесу у вищому начальному закладі Словацької Республіки.

Технічний університет міста Кошице дещо схожий на наш Центральноукраїнський національний технічний університет. Сучасна історія TUKE бере витоки з технічного коледжу, в якому працювало три інженерні факультети: важкого машинобудування, гірничий та металургійний. Згодом до структури навчального закладу, який в 1990-ті роки став університетом, додалися нові факультети не технічного спрямування. Зокрема, зараз в TUKE працюють факультет економіки, факультет мистецтв, факультет аеронавтики.

До речі, в Словаччині методика складання національних рейтингів вищих навчальних закладів відрізняються від нашої: там оцінюють не загалом університети, як в Україні, а окремі факультети. Так от, факультет економіки Технічного університету Кошице, відповідно до національного рейтингу ARRA, визнано найкращим серед економічних факультетів усіх вищих навчальних закладів Словаччини.

В процесі стажування я запланувала провести дослідження взаємозв’язку між впровадженням в їхньому університеті системи якості освітнього процесу за стандартами ISO та динамікою рейтингів факультетівв межах країни.

По-друге, мене цікавило, як в TUKE побудована міжнародна діяльність, як у них працює академічна мобільність, які у них є міжнародні договори із іншими університетами. Також цікаво було дізнатися про дослідницькі проекти науковців TUKE в рамках як словацьких, так і міжнародних грантових програм, у тому числі, в рамках проекту «Горизонт 2020».

– Графік стажування та його наповнення визначали ви самі чи приймаючий університет?

Ілона Царенко: – Спочатку ми із моїм супервайзером (керівником) стажування від TUKE визначили напрями роботи, де я озвучила свої ідеї щодо стажування. Ми обговорили загальну стратегію моїх досліджень та тактику досягнення мети досліджень. В усьому іншому мені було надано повну свободу дій: що робити, в який час і чим займатися.

У перший же день мені надали персональне робоче місце з комп’ютером та доступом до мережі Інтернет в загальному офісі аспірантів Технічного університету м. Кошице. Я мала змогу відвідувати лекції, практичні зайняття, одного разу прослухала від початку до завершення захист на здобуття вченого звання професора, який проходив в університеті (в Словаччині потрібно захищати свої наукові доробки, щоб отримати звання професора).

На початку другого місяця стажування супервайзер запропонувала відвідувати інтенсивний курс бізнес-симуляції англійською мовою, який читав запрошений професор з Румунії (курс для студентів-менеджерів, тому мене це дуже зацікавило, оскільки я є спірантом кафедри економіки, менеджменту та комерційної діяльності). Потім професор із Румунії запропонував попрацювати асистентом під час його курсу бізнес-симуляції, а по завершенню курсів мене запросили взяти участь у науковій конференції, в якій факультет економіки Технічного університету міста Кошице був співорганізатором та, в результаті, долучитися до авторського складу англомовної колективної монографії.

– І якими ви побачили основні відмінності навчального процесу в словацькому університеті?

Ілона Царенко: – Перше, що одразу помічаєш – ступінь поширення англійської мови в навчальний процес. В межах університету для викладачів, не дивлячись на їхній вік, майже не для кого не було проблемою спілкуватися англійською мовою. Не кажучи вже про те, що досить багато викладачів молодшого та середнього віку знають додатково іще одну або більше іноземних мов: наприклад, німецьку чи французьку (чеську не беремо до уваги). Відповідно, значна кількість курсів читається іноземними мовами.

Студенти мають набагато більше, ніж в українських університетах, практики. Загалом, поведінка студентів в університеті, діалоги студентів із викладачами та спілкування між студентами та викладачами сильно відрізняється від того, що ми звикли бачити та чути в українських ВНЗ. Наприклад, у нас (історично, поки що, так складається) не прийнято приходити на пари із їжею чи кавою. У них студенти на парах не користуються мобільними гаджетами, навіть до рук не беруть, хоча ніхто не змушує студентів обов’язково здавати гаджети при вході до кабінету. Вся увага під час занять – на викладача, на дошку, на конспект. Але рукописний конспект лекцій ведеться за бажанням (зрештою, всі лекції того чи іншого курсу можна отримати або в електронному вигляді, або у роздрукованому вигляді). У них студенти під час пари можуть вийти до дошки та спробувати дискутувати із викладачем.

При цьому студенти досить мотивовані та не інертні. Їм багато що пропонується і від них мало що вимагається в обов’язковому вигляді. Вони самі ініціюють власне залучення до різного роду проектів.

Більш детально про результати моїх досліджень протягом стажування на факультеті економіки Технічного університету міста Кошице я планую розповісти у статтях (англійською та українською мовами), які буде опубліковано у збірниках наукових праць TUKE та Центральноукраїнського національного технічного університету.

Напевне, у кожному ВНЗ України регулярно проходять «Дні відкритих дверей» для школярів, і ЦНТУ, звичайно, не є виключенням із цього правила. В свою чергу, багато вітчизняних підприємств та організацій організовують «Дні відкритих дверей» для студентів університетів. Перебуваючи у Словаччині, Ілона Царенко стала свідком того, як проходить «День відкритих дверей» у Технічному університеті міста Кошице, а також відвідала разом із студентами економічного факультету TUKE одне із підприємств, яке запросило до себе студентів на екскурсію. Дуже цікаво порівняти!

Отже, у словацькому Технічному університеті міста Кошице «День відкритих дверей» було організовано у вигляді пікніку. Так-так, пікніку із барбекю, шоу-програмою, іграми, конкурсами та інше. Тривав «День відкритих дверей» дійсно весь день (це був четвер, навіть не вихідний) на території паркової зони біля навчального закладу, і запрошувались на захід учні шкіл віком від семи років та більше. Багато хто приходив із братами, сестрами, батьками, дідусями, бабусями. Орієнтовна кількість гостей «Дня відкритих дверей», за оцінкою Ілони Царенко, склала більше 1500 осіб за день. Викладацький склад університету: представники від кожного факультету – по черзі, хто не мав в той день лекцій чи практичних занять – працювали в презентаційних палатках та знайомили гостей зі своїми факультетами та спеціальностями.

Наприклад, викладачі мистецького факультету малювали разом із дітьми, займалися гончарством тощо. Представники економічного факультету влаштували для гостей конкурси із визначення фальшивих банкнот серед справжніх, або конкурс, в якому треба було за вагою мішечка з монетами вгадати суму, або інтерактивний конкурс на знання країн, що відносяться до зони євро та до Європейського Союзу.

Тобто, відвідувачі такого «Дня відкритих дверей» знайомилися із навчальним закладом, його викладачами та спеціальностями за допомогою ігор та конкурсів. Але треба зауважити: оргкомітет працював над підготовкою «Дня відкритих дверей» у Технічному університеті міста Кошице більше двох тижнів…

Екскурсія студентів на підприємство та співпраця роботодавців із університетами.

Сам факт того, що підприємство запросило студентів на екскурсію та взяло на свій рахунок транспортні витрати нікого не здивує. А якщо додати, що фірма – австрійська, базується у Відні, і дорога від Кошице (розташованого у 100 кілометрах від кордону між Словаччиною та Україною) до Відня зайняла два дні, і компанія додатково оплатила ночівлю студентів в Братиславі?

Для словацьких університетів все це – норма. Студенти третіх-четвертих курсів регулярно отримують запрошення від компаній як зі Словаччини, та і з інших країн Європи. Фірми за свій кошт організовують студентам екскурсії підприємствами та – найголовніше – пропонують гостям випробувати себе в ролі того чи іншого працівника організації, відповідно до їхньої спеціальності.

Аспірантка ЦНТУ разом зі 40 студентами економічного факультету Технічного університету в місті Кошице відвідала головний офіс міжнародної транспортної компанії LKW WALTER Internationale Transportorganisation AG у Відні (до речі, вони мають сторінку в мережі Інтернет українською мовою). Екскурсія проводилась двома мовами: англійською та німецькою, точніше, студентів було розділено на дві групи, відповідно до мови, якою вони могли спілкуватися: англомовну та німецькомовну. Гостям показали підприємство, розповіли про підприємство, а потім запропонували – за бажанням – сісти за робоче місце менеджера-логіста і виконувати функції менеджера-логіста: розрахувати варіанти доставки вантажу, телефонували клієнтам тощо. За словами Ілони Царенко, такий спосіб залучення студентів до виконання професійних обов’язків дійсно допомагає молодим людям відчути, влаштовує їх така робота/спеціальність чи не влаштовує? Більш того, студенти, яких зацікавить така робота, можуть там же домовитися про варіанти влаштуватися на це підприємство на оплачувану практику.

Дана методика роботи зі студентами свідчить про реальну зацікавленість підприємств у мотивуванні студентів та налагодженню співпраці із університетами.

За словами Ілони Царенко, під час її стажування в Технічному університеті міста Кошице, було напрацьовано основні тези договору про співпрацю між TUKE та Центральноукраїнським національним технічним університетом, підписання якого заплановано на осінь 2017 року.

Підготував Олександр Виноградов


КНТУ в соцмережах:
Приймальна комісія працює щодня, крім суботи та неділі.
Телефони приймальної комісії: (0522) 55-93-13, 39-04-67
Телефон університетської довідкової служби: (0522) 55-92-66
© 2016 «КНТУ» Всі права захищено.
Використання матеріалів цього сайту можливе тільки
з посиланням на джерело.