«Знову як рідні ми зустрічі раді, раді побачити друзів своїх…»
В середині вересня в стінах Центральноукраїнського національного технічного університету відбулась зустріч випускників 1977 року спеціальності «Ремонт сільськогосподарських машини» Кіровоградського інституту сільськогосподарського машинобудування.
Ще під час зборів на університетській площі біля пам’ятника студентам колишні одногрупники та однокурсники не приховували емоцій: обіймалися, хлопали по плечах, жваво потискали одне одному руки. Усі, дійсно, були раді побачитися, хоча й не можна сказати, що вони надто давно не зустрічалися. Дехто з цих випускників був присутнім на початку червня 2017 року на святкових урочистостях з нагоди 50-річчя факультету сільськогосподарського машинобудування. Багато хто відвідував зустрічі випускників минулого, позаминулого або поза-позаминулого років. Вік бере своє, тому, щоб потім не жалкувати про втрачені можливості, випускники 1977 року Кіровоградського інституту сільськогосподарського машинобудування спеціальності «Ремонт сільськогосподарських машини» просто вирішили збиратися якомога частіше…
«Перші 15 років після завершення навчання в інституті ми збиралися раз на п’ять років, – розповідає один із гостей заходів до 40-річчя випуску спеціальності «Ремонт сільськогосподарських машини» Іван Громко. – Потім, після 20-річчя випуску, стали збиратися раз на три роки. А десять років тому прийняли рішення збиратися щорічно, тому що не відомо, хто з нас не прийде на наступну зустріч випускників».
За словами Івана Громко, із групи, в якій він навчався і чисельність якої складала 24 студента, станом на 2017 рік покинули цей світ вже 12 чоловік…
Загалом же на їхньому потоці у трьох групах спеціальності 0509-Р «Ремонт сільськогосподарських машини» (організація та технологія ремонту тракторів, автомобілів, двигунів та сільгоспмашин) в 1972-77 роках вчилось більше 75 студентів. Багато хто з них поступив до інституту за направленням сільгосппідприємств, тому по завершенню навчання вони повернулися до себе, звідки отримували направлення, інші випускники отримали направлення на роботу від навчального закладу.
Перші роки по завершенню навчання в інституті на їхні зустрічі випускників збиралось більше половини від загального числа студентів на потоці, розповідає Іван Громко. Потім – трохи менше половини, а останніми роками на зустрічі приходять 20-25 випускників. І не лише ті, хто залишився жити та працювати у Кіровограді або Кіровоградській області. Дехто спеціально проїздить на такі зустрічі з інших регіонів. До речі, оскільки переважна більшість випускників потоку спеціальності «Ремонт сільськогосподарських машини» працювали (або все ще працюють) відповідно своєї професії в агропромисловому комплексі, зустрічі випускників вони домовилися «перенести» із літа на вересень-жовтень – коли закінчуються жнива і практично завершені сільгоспроботи.
Іван Сергійович Громко належить до групи випускників 1977 року спеціальності «Ремонт сільськогосподарських машини», хто розпочав свою трудову діяльність у місті Кіровограді. Починав працювати автомобільним механіком, потім пройшов службу в армії, повернувся на роботу до автобази водієм. За наступні вісім років Іван Громко пройшов шлях від водія до начальника автоколони, начальника ремонтної служби автобази. І коли прийшов час переходити на інженерно-технічні посади, він вже мав за плечима великий практичний досвід. Працював заступником генерального директора виробничого об’єднання «Кіровоградграніт», обирався депутатом Кіровоградської міської ради. Майже вісім років пропрацював у виконавчому комітеті Кіровоградської міськради та був заступником міського голови нашого обласного центру.
Двоє випускників 1977 року спеціальності «Ремонт сільськогосподарських машини» повністю присвятили своє трудове життя альма-матер і дотепер викладають в університеті. Це професор кафедри експлуатації та ремонту машин ЦНТУ, кандидат технічних наук, голова профкому університету Олександр Йосипович Мажейка і завкафедрою сільськогосподарського машинобудування ЦНТУ, доктор технічних наук, професор Микола Олександрович Свірень.
На правах представників навчального закладу, Микола Свірень і Олександр Мажейка привітали своїх колишніх одногрупників та однокурсників – учасників 40-річної зустрічі випускників спеціальності «Ремонт сільськогосподарських машини» від імені професорсько-викладацького складу кафедри сільськогосподарського машинобудування ЦНТУ і кафедри експлуатації та ремонту машин ЦНТУ.
На цю зустріч випускники 1977 року запросили свого колишнього декана Анатолія Васильовича Галико (в 1976-82 роках він очолював ремонтно-технологічний факультет КІСМ).
Анатолій Галико розказав студентам епохи 1970-х років про тенденції у вищій освіті та про умови, в яких працює останніми роками вища школа, про відмінності в навчанні студентів 40 років тому і зараз, про сучасні технології в навчальному процесі (наприклад, про базу даних електронних матеріалів лекцій, практичних завдань, методичних вказівок тощо, завдяки якій сучасні студенти отримують більше часу на самостійну підготовку та можуть навчатися дистанційно).
«Для мене велика честь бути запрошеним та такі зустрічі, – Анатолій Васильович був надзвичайно радий бачити своїх випускників. – Такими зустрічами ви повертаєте себе у молодість, і нас, викладачів, повертаєте у молодість. Особисто я починаю пригадувати, який я був 40 років тому? Дякую вам за ці спогади!.. Коли мені доводиться зустрітися у місті з кимось із моїх колишніх студентів, вони часто кажуть про мене: «мій вчитель». Не викладач, а вчитель. Мені це дуже приємно. Це означає, що я недаремно прожив життя… На жаль, вас стає усе менше та менше. Тому бережіть одне одного, тримайте зв’язок, допомагайте один одному!»
На завершення «вітальної» частини зустрічі випускників 1977 року спеціальності «Ремонт сільськогосподарських машини» один з гостей, Віктор Cорочинський прочитав товаришам власного вірша про різноманіття студентського життя в інституті. Останні рядки вірша якраз присвячено цьогорічній зустрічі випускників:
«…вже 40 років минуло відтоді, коли роз’їхались ми хто куди, але для дружби студентів нема перешкоди, і повернулись ми з вами сюди. Знову як рідні ми зустрічі раді, раді побачити друзів своїх, ми – однокурсники, як на параді знову прийшли на студентській поріг».
Підготував Олександр Виноградов