на шляху до дуальної освіти. досвід цнту спільної із підприємствами підготовки фахівців

Центральноукраїнський національний
технічний університет

Українська English


На шляху до дуальної освіти. Досвід ЦНТУ спільної із підприємствами підготовки фахівців

Минулого тижня під час візиту до Кропивницького керівництва Міністерства освіти і науки України і депутатів Верховної Ради на базі бізнес-центру «Ельворті» було проведено круглий стіл на тему «Проблеми та перспективи розвитку дуальної освіти на Кіровоградщині». В роботі круглого столу взяли участь провідні роботодавці нашого регіону, а також представники закладів вищої освіти обласного центру, зокрема, від Центральноукраїнського національного технічного університету: перший проректор ЦНТУ, професор Володимир Кропівний; декан факультету автоматики та енергетики ЦНТУ, професор Лариса Віхрова; декан механіко-технологічного факультету ЦНТУ, професор Андрій Кириченко; завкафедрою деталей машин та прикладної механіки ЦНТУ, професор Геннадій Філімоніхін; директор Кропивницького інженерного коледжу ЦНТУ Микола Сторожук.

Як відомо, дуальна форма освіти передбачає поєднання навчання у закладах освіти із навчанням на робочих місцях на підприємствах, в установах та організаціях. Необхідність впровадження в Україні дуальної освіти (передусім, для технічних, інженерних спеціальностей) зумовлено проблемою невідповідності рівня підготовки випускників навчальних закладів вимогам сьогодення.

На думку заступника Міністра освіти і науки Юрія Рашкевича, повноцінне запровадження в Україні дуальної освіти можливе не раніше, ніж за п’ять років, оскільки цей процес потребує окремого нормативно-правового забезпечення (наразі МОН вже працює над розробкою нормативних документів, пілотні проекти дуальної освіти реалізовуватимуться протягом 2019-20 років).

Час, необхідний на законодавчу підготовку до впровадження в Україні дуальної освіти, може бути використаний для вивчення існуючого досвіду дуальної освіти та для апробації дуальної форми навчання в окремих закладах освіти.

Центральноукраїнський національний технічний університет має подібний досвід. Зокрема, факультет автоматики та енергетики ЦНТУ вже більше 30 років співпрацює із підприємством «Кіровоградобленерго» за напрямком спільної підготовки фахівців (хоча за назвою це не «дуальна освіта», проте певні елементи навчання дуже подібні).

На думку керівника навчально-методичної лабораторії дистанційного навчання ЦНТУ, завкафедрою деталей машин та прикладної механіки, професора Геннадія Філімоніхіна, одне з проблемних питань впровадження дуальної освіти – вимоги до підприємств в плані організації навчального процесу.

«Позиція Міністерства освіти і науки полягає у тому, що не можна зводити дуальну освіту лише до роботи на підприємстві, – говорить професор Геннадій Філімоніхін. – Сам термін «дуальна освіта» означає «подвійна освіта», студент вчиться двічі: в університеті та на заводі.

Зараз випускники навчальних закладів часто «відірвані» від виробництва. Підприємству потрібно додатково навчати молодих спеціалістів рік-два-три, поки вони почнуть давати віддачу. Дуальна форма освіти сприятиме тому, що підприємства надаватимуть студентам відповідні навички, необхідні на тому чи іншому заводі, протягом того часу, коли студент навчається в університеті. Таким чином, підвищується конкурентоспроможність випускника: його готовність одразу працювати після завершення навчання і одразу давати віддачу підприємству. Сенс дуальної освіти – співучасть підприємства у підготовці актуальних спеціалістів. Звісно, дуальна освіта спрямована, в першу чергу, на великі підприємства реального сектору економіки. Малий чи середній бізнес не дуже буде зацікавлений займатися дуальною освітою.

Університет дає фундаментальну освіту (математика, теоретична механіка, опір матеріалів, предмети за спеціальністю тощо), частина навчання відводиться на самостійну роботу студента, решта часу – навчання і практична робота на підприємстві (від 25% до 50% дуальної навчальної програми).

Причому МОН наполягає на тому, що студент під час навчання за дуальною формою обов’язково отримував на заводі зарплату та соціальне страхування, а дуальне навчання не зводиться лише до роботи на підприємстві, студенти не просто працюють, вони вчаться за відповідними програмами підприємства.

Через це виникають питання: чи зможуть заводи надавати викладацькі послуги (проводити власними силами спеціальні курси, лекції, практичні зайняття)? Як проводити акредитацію, ліцензування навчальних курсів на заводах? Безумовно, підприємствам знадобиться підтримка університетів. Університети допомагатимуть складати робочі навчальні програми, передаватимуть викладацьку майстерність провідним фахівцям заводів, які потім вестимуть зайняття.

Тобто, проекти дуальної освіти можна реалізувати лише у співпраці між університетами та підприємствами. Така форма навчання дозволяє поєднати найсильніші сторони університетів: фундаментальна підготовка, та підприємств: цільова практична підготовка».

За словами професора Геннадія Філімоніхіна, кожна зі сторін-учасниць проектів дуальної освіти отримає певний зиск. Міністерство освіти і науки матиме можливість залучати ресурси промисловості для розвитку освіти; підприємства отримуватимуть молодих спеціалістів, які зможуть одразу давати віддачу; університети отримають поліпшення якості підготовки за рахунок підвищення рівня практичних навичок студентів.

Як зазначалось, Центральноукраїнський національний технічний університет вже має певний досвід спільної із підприємствами підготовки фахівців спеціальності «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка».

Як розповіла декан факультету автоматики та енергетики ЦНТУ, професор Лариса Віхрова, ще із 1988 року на підприємстві «Кіровоградобленерго» (далі – «КОЕ») працює філія кафедри електротехнічних систем та енергетичного менеджменту. Зараз філію очолює директор із охорони праці «КОЕ» Сергій Балаклєєнко. Спільна підготовка студентів-енергетиків здійснюється відповідно до двостороннього договору.

Підприємство «Кіровоградобленерго» створило при університеті навчальний полігон-підстанцію та відкрило на кафедрі електротехнічних систем та енергетичного менеджменту три лабораторії із сучасним обладнанням.

Вся практична підготовка студентів спеціальності «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» здійснюється на структурних підрозділах «КОЕ».

Регулярно фахівці «КОЕ» беруть участь у практичних заняттях студентів, зокрема, курси «Релейний захист та автоматика» і «Охорона праці» читаються фахівцями-практиками «КОЕ».

Викладачі кафедри електротехнічних систем та енергетичного менеджменту регулярно проходять стажування на «КОЕ», а працівники «КОЕ» проходять перепідготовку на кафедрі ЕТС та ЕМ.

Курсове та дипломне проектування студентів спеціальності «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» базується на потребах підприємства «Кіровоградобленерго», та враховує подальше працевлаштування випускників у відповідній службі «КОЕ». Виконання і захист курсових та дипломних проектів випускників даної спеціальності відбувається на «КОЕ». Голови ДЕК при захисті магістерських робіт і дипломних робіт спеціалістів – представники «КОЕ», отже, вони бачать, кого випускає кафедра і кого вони наймають на роботу.

Студенти першого курсу, після навчання та практичної підготовки на «КОЕ», отримують робітничу професію «Електрик 2-3 розряду» (звісно, за їхнім бажанням і за умови складання окремого іспиту та отримання відповідного допуску).

Протягом останніх п’яти років кафедра електротехнічних систем та енергетичного менеджменту ЦНТУ спільно із підприємством «Кіровоградобленерго» підготувала близько 300 магістрів і спеціалістів (формально ж, за назвою, це не «дуальна освіта», а спільна підготовка фахівців). В цей же проміжок часу більше 180 працівників «КОЕ» навчались і підвищували кваліфікацію на кафедрі ЕТС та ЕМ.

Як повідомив під час круглого столу член правління «Кіровоградобленерго» Микола Янішевський, майже 90% топ-менеджменту «КОЕ» складають випускники ЦНТУ, також колишні студенти нашого університету працюють на керівних посадах енергетичних компаній Одеської, Житомирської та інших областей.

Окрім спільної роботи із «Кіровоградобленерго», кафедра електротехнічних систем та енергетичного менеджменту і кафедра автоматизації виробничих процесів факультету автоматики та енергетики ЦНТУ також тісно співпрацюють в плані підготовки фахівців із НВП «Радій». За допомоги цього підприємства на вищезгаданих кафедрах відкрито сучасні навчальні лабораторії.

За словами декана факультету автоматики та енергетики, професора Лариси Віхрової, НВП «Радій» також може бути зацікавлене у дуальній підготовці студентів ФАЕ, яка передбачатиме викладання певних дисциплін провідними спеціалістами підприємства та території підприємства із використанням сучасного обладнання.

Оскільки дуальна освіта, перш за все, розрахована на студентів технічних спеціальностей, така форма навчання, безперечно, стане в нагоді кафедрам механіко-технологічного факультету, які готують інженерів-машинобудівників. Для таких фахівців рівень практичної підготовки – дуже актуальне питання.

«Зараз студенти отримують практичні навички під час практик на підприємствах та в кафедральних лабораторіях, – говорить декан механіко-технологічного факультету, професор Андрій Кириченко. – Крім цього, деякі студенти одночасно навчаються за індивідуальним графіком та працюють на підприємствах (в університеті вони отримують теоретичні знання, виконують лабораторні роботи і також виконують завдання самостійної роботи). Є і студенти, які працюють на підприємствах у другій половині дня, навчаючись в університеті у першій половині дня.

Наприклад, на кафедрі металорізальних верстатів та систем ЦНТУ є досить багато обладнання, необхідного для того, щоб студент міг навчитися основам, потрібним на виробництві, зокрема програмуванню та обробці на верстатах з ЧПУ, роботі із вимірювальним обладнанням тощо. Але, звичайно, провідні виробничі підприємства мають більш сучасне технологічне обладнання.

На жаль, в Україні університети не можуть собі дозволити придбати та регулярно оновлювати обладнання (без участі меценатів), тому, дійсно, для студентів технічних спеціальностей дуальна освіта матиме позитивний ефект, сприятиме підвищенню якості навчання із одночаснім вирішенням певних матеріальних проблем студента.

Як буде організовано навчальний процес дуальної освіти, поки що не відомо, нормативна база знаходиться на стадії розробки. Але, безумовно, дуальна освіта має реалізовуватись лише у тісній співпраці університетів та підприємств. Дуальна освіти набагато складніше за традиційну практику і потребуватиме більшого залучення ресурсів підприємства, оскільки підприємствам потрібно буде організувати повноцінний навчальний процес із залученням власного обладнання та власних спеціалістів.

Ще один позитивний момент полягатиме у тому, що студенти конкуруватимуть між собою за право навчатися за дуальною формою, оскільки це дозволятиме працювати та заробляти.

Зрештою, в дуальній освіті, – як і в будь-якій іншій освіті, – все залежатиме від самих студентів. Якщо студенти матимуть бажання отримувати знання, вони будуть вчитися і на базі університету, і на базі підприємства».

Підсумовуючи участь представників Центральноукраїнського національного технічного університету в роботі круглого столу «Проблеми та перспективи розвитку дуальної освіти на Кіровоградщині», професор Геннадій Філімоніхін підкреслив, що ЦНТУ вже має досвід спільної із підприємствами підготовки фахівців та відкритий для обговорення пропозицій такої співпраці із усіма зацікавленими підприємствами.

Підготував Олександр Виноградов


«ЦНТУ» в соцмережах:
Приймальна комісія працює щодня, крім суботи та неділі.
Телефони приймальної комісії: (0522) 55-93-13, 39-04-67
Телефон університетської довідкової служби: (0522) 55-92-66
© 2016 «ЦНТУ» Всі права захищено.
Використання матеріалів цього сайту можливе тільки
з посиланням на джерело.