Захист дисертацій
Минулої п’ятниці, 3-го березня на засіданні спеціалізованої вченої ради К 23.073.02 Центральноукраїнського національного технічного університету відбувся захист дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук авторства Антона Рязанцева (тема: «Підвищення зносостійкості великомодульних зубчастих передач поверхневим плазмово-дуговим зміцненням») і Григорія Савеленко (тема: «Автоматизація процесу керування подачею електрода-інструмента при розмірній обробці дугою»).
Дисертаційна робота Антона Рязанцева «Підвищення зносостійкості великомодульних зубчастих передач поверхневим плазмово-дуговим зміцненням» за спеціальністю 05.03.07 «Процеси фізико-технічної обробки» виконана на кафедрі технології машинобудування ДВНЗ «Криворізький національний університет».
Науковий керівник – доцент кафедри технології машинобудування ДВНЗ «Криворізький національний університет», кандидат технічних наук Василь Павлович Нечаєв.
Офіційні опоненти: професор кафедри галузеве машинобудування Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського, доктор технічних наук, професор Олександр Федорович Саленко; професор кафедри обробки металів тиском та спецтехнологій Центральноукраїнського національного технічного університету, кандидат технічних наук, доцент Віктор Михайлович Боков.
Дисертація Антона Рязанцева присвячена підвищенню зносостійкості великомодульних зубчастих передач за рахунок застосування інноваційного методу поверхневого плазмово-дугового зміцнення (ППДЗ) робочих поверхонь зубів. В роботі визначено вплив фізико-механічних властивостей матеріалів зубчатих коліс на інтенсивність зношення в період припрацювання та встановленого рівномірного зносу контактних поверхонь зубів, а також обґрунтовані можливості їх продуктивного поверхневого плазмово-дугового зміцнення. Автором розроблено методику визначення й оцінки залишкового ресурсу великомодульних зубчастих передач після ППДЗ та досліджено вплив технологічних параметрів даного процесу на зносостійкість і механізми зношування поверхневого шару. Проведено оптимізацію параметрів процесу підвищення зносостійкості зубчастих передач, шляхом математичного моделювання процесів ППДЗ зубчастих коліс та отримані оптимальні співвідношення величини швидкості руху джерела нагрівання й сили струму плазмової дуги, що дозволило встановити збільшення строку експлуатації зубчастих коліс.
Експериментально досліджено процес ППДЗ, розроблено й реалізовано методику теплофізичних досліджень, зроблена оцінка отриманих фізико-механічних властивостей та твердості оброблюваного матеріалу при плазмовому нагріванні. Експериментально досліджено підвищення довговічності роботи великомодульних зубчастих передач, що пройшли ППДЗ і проведено розрахунки на довговічність за параметром зношення, та встановлено, що застосування даного способу термічної обробки збільшує зносостійкість в 2,28 рази.
Розроблено та створено комплекс спеціалізованого обладнання для реалізації технологічної схеми плазмово-дугового поверхневого зміцнення робочих поверхонь великомодульних зубчастих передач без оплавлення, з використанням оригінальної конструкції магнітно-відхиляючої системи для створення зовнішнього магнітного поля.
Дисертація Григорія Савеленко за темою: «Автоматизація процесу керування подачею електрода-інструмента при розмірній обробці дугою» за спеціальністю 05.13.07 «Автоматизація процесів керування» виконана на кафедрі автоматизації виробничих процесів Центральноукраїнського національного технічного університету.
Науковий керівник: кандидат технічних наук, доцент Юрій Олексійович Єрмолаєв.
Офіційні опоненти: професор кафедри автоматизації та комп’ютерно-інтегрованих технологій Національного університету харчових технологій, доктор технічних наук, професор Борис Миколайович Гончаренко; доцент кафедри автоматики та електроприводу Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка, кандидат технічних наук, доцент Василь Миколайович Галай.
Дисертаційна робота Григорія Савеленко присвячена розв’язанню актуальної складної науково-прикладної задачі автоматизації процесу розмірної обробки дугою.
В результаті аналізу існуючих систем керування процесом розмірної обробки дугою була поставлена та розв‘язана загальна задача по забезпеченню підвищення продуктивності та енергоефективності процесу РОД за рахунок автоматичної подачі електрода-інструмента. Це стало можливим при впровадженні електромеханічної системи подачі та наступних автоматичних підсистем: підведення електрода-інструмента в зону обробки; стабілізації параметрів процесу РОД; екстремальної по продуктивності обробки деталі; контролю за глибиною обробки.
Розробка математичних законів керування з наступною їх програмною реалізацією для всіх вищеозначених підсистем дало можливість об’єднати в одному мікропроцесорному пристрої всі функцій по автоматичному керуванню подачею електрода-інструмента.
Результати експериментальних досліджень та техніко-економічна оцінка підтвердили ефективність та доцільність використання запропонованого у роботі мікропроцесорного регулятора для САК подачі електрода-інструмента.
Із дисертаціями Антона Рязанцева (тема: «Підвищення зносостійкості великомодульних зубчастих передач поверхневим плазмово-дуговим зміцненням») і Григорія Савеленко (тема: «Автоматизація процесу керування подачею електрода-інструмента при розмірній обробці дугою») можна ознайомитися у бібліотеці Центральноукраїнського національного технічного університету.
Фотографії Владислава Мелешко
