«Конкурентоспроможна модель інноваційного розвитку економіки України»: виклики сьогодення

Наприкінці минулого тижня в Центральноукраїнському національному технічному університеті проходила II Міжнародна науково-практична конференція «Конкурентоспроможна модель інноваційного розвитку економіки України».

Співорганізаторами конференції, окрім нашого навчального закладу, також виступили Академія економічних наук України, Спілка економістів України, Кіровоградська обласна державна адміністрація, Міська рада міста Кропивницького і виконавчий комітет, Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України. А також заклади вищої освіти України, Польщі, Словаччини, Молдови, Лівану, Марокко.

Пленарне засідання ІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Конкурентоспроможна модель інноваційного розвитку економіки України» відкрив голова оргкомітету, проректор із наукової роботи ЦНТУ, доктор економічних наук, професор Олександр Левченко. Інноваційна складова – надзвичайно важлива умова для розвитку економіки країни, відзначив професор Левченко. Отже, тематика конференції актуальна як для сьогодення, так й для майбутнього України.

«Сама економіка України має досить високий ресурсний потенціал, – говорить Олександр Левченко, – Проте небагато ефективніше використовувати ресурсний потенціал на інноваційних засадах. Наприклад, міжнародні експерти кажуть: Україна могла б більше заробляти а сільському господарстві, якби ми не просто експортували зерно, а пропонували світу результат технологічної переробки сільськогосподарської продукції. В такому випадку зростатиме додана вартість економіки України, продуктивність праці та рівень ВВП. Збільшення рівня інноваційності агропромислового комплексу позитивно впливатиме на рівень конкурентоспроможності економіки України.

Наша кафедра економіки, менеджменту та комерційної діяльності вивчає питання людського розвитку, питання безперервного професійного розвитку. Ми бачимо проблему в еміграції працездатного населення країни. Держава вкладає кошти в шкільну освіту, в професійну підготовку, роботодавці також вкладають кошти в розвиток персоналу, проте працівники можуть залишити Україну. Ми бачимо таку тенденцію по багатьом підприємствам: кваліфіковані досвідчені працівники виїжджають за кордон. Безумовно, проблема трудової еміграції – проблема соціальної безпеки, національної безпеки України. Понад 70% надходжень до місцевих бюджетів (важливо для децентралізації) – це надходження від ПДФО. Як формуватимуться бюджети територій, якщо падатимуть відрахування від працездатного населення?

Ми говоримо про необхідність безперервного професійного розвитку на інноваційних засадах, про необхідність створення якісних інноваційних робочих місць.

На жаль, зараз в економіці умови оподаткування, умови відносин із владою для великого бізнесу превалюють над умовами для малого та середнього бізнесу. Проте, ми знаємо, в провідних країнах світу малий та середній бізнес забезпечує 70% робочих місць. Малий та середній бізнес вкладає зароблені кошти в ті території, на яких працює; малий та середній бізнес більш активно впроваджує сучасні технології та стартапи. Тому питання малого і середнього бізнесу в контексті інноваційного розвитку економіки також актуальне. Наведу приклад: ІТ-компанія, де працює 10-15 осіб, за рахунок продажу в усьому світі однієї комп’ютерної гри заробляє більше, ніж ресурсний експорт нашого АПК. Це свідчить про величезний потенціал інноваційної економіки».

Із доповідями на пленарному засіданні конференції «Конкурентоспроможна модель інноваційного розвитку економіки України» виступив доцент кафедри економіки, менеджменту та комерційної діяльності ЦНТУ, д.е.н. Володимир Сибірцев (тема доповіді: «Освітня складова збалансованості ринку праці в умовах інноваційних трансформацій»); доцент кафедри ЕМКД, к.е.н. Юрій Малаховський (тема доповіді: «Сучасні особливості формування соціального капіталу національної економіки»); аспірантка кафедри ЕМКД Анна Криворотенко (тема доповіді англійською мовою: «A knowledge transfer perspective in higher education») та інш.

Подані на конференцію наукові роботи дотримані в межах наступної тематики: вища освіта як чинник людського розвитку в умовах інноваційних трансформацій; інноваційний розвиток реального сектору економіки, галузей та інфраструктури; державне регулювання інноваційного розвитку економіки: вітчизняний та міжнародний досвід; формування та розвиток сучасних інноваційно-інтегрованих структур; соціально-економічні важелі забезпечення конкурентоспроможності суб’єктів господарювання в умовах становлення інноваційної парадигми розвитку; кількісні та якісні аспекти розвитку людського потенціалу в контексті інноваційно-інвестиційних трансформацій; інформаційно-аналітичне забезпечення інноваційного розвитку.

Підготував Олександр Виноградов

за інформацією кафедри ЕМКД