пам’яті світлани барабаш

Центральноукраїнський національний
технічний університет

Українська English


Пам’яті Світлани Барабаш

У вівторок, 31 травня, у Кіровоградському національному технічному університеті відбувся музично-поетичний вечір «Вишневий сад», присвячений пам'яті чудової людини, поетеси, великого педагога, громадського діяча, першого завкафедрою українознавства нашого навчального закладу Світлани Григорівни Барабаш (1941-2007). Цього року Світлані Григорівні мало б виповнитись 75 років.

Світлана Барабаш народилася 30 червня 1941 року в селищі Олександрівка Кіровоградської області. Після завершення філологічного факультету Львівського національного університету, працювала вчителем на Донбасі. Через кілька років повернулася на Кіровоградщину, де тривалий час працювала в Кіровоградському педагогічному інституті. З 1993 по 2007 рік Світлана Барабаш очолювала кафедру українознавства/ кафедру гуманітарних наук Кіровоградського інституту сільськогосподарського машинобудування/Кіровоградського національного технічного університету.

Саме за ініціативи Світлани Барабаш, у 2006 році в університеті було відкрито новий напрям підготовки «Документознавство та інформаційна діяльність», завдяки чому кафедра гуманітарних наук та документознавства вийшла на новий рівень, набула статусу випускаючої й отримала нові можливості у сфері освіти та наукової діяльності.

Світлана Григорівна Барабаш є автором книжок «Чарівні джерела поезії», «Серце вільне і пісенне», «Душа прозріє Всесвітом очей», книжки літературознавчих досліджень «Пісні з голосу моєї мами», збірки поезій «Золоті причали». Протягом тривалого часу вела публіцистичну програму «Вітальня Світлани Барабаш» на Кіровоградському обласному телебаченні.

На початку вечора пам’яті Світлани Григорівни у стінах Кіровоградського національного технічного університету, перший проректор КНТУ Володимир Кропівний згадав роль Світлани Барабаш у становленні університету.

«Коли Світлана Григорівна прийшла до навчального закладу, це були перші роки Незалежності України, – пригадує Володимир Кропівний. – Наш університет носив тоді назву інституту сільськогосподарського машинобудування, і був, фактично, російськомовним технічним навчальним закладом. Вона зробила в університеті трансформацію гуманітарної складової, людської складової, національної складової. І вже буквально за десять років наш навчальний заклад став національним університетом. В тому, що це відбулося, – величезна її заслуга.

Працювати разом зі Світланою Григорівною було надзвичайно цікаво. Вона усіх долучала до спільної роботи, організовувала конференції, і завдяки їй у нашому університеті постійно гостювали відомі поети, письменники, літературознавці України. Їй вдалося ввести у всі навчальні плани технічних спеціальностей вивчення української літератури, а погляд Світлани Григорівни на українську літературу змінював відношення до цього предмету наших тодішніх студентів.

Світлана Григорівна зібрала на кафедрі колектив молодих, не обтяжених старими парадигмами патріотів (вона називала їх: «Мої гороб’ятка), завдяки чому і відбулося становлення кафедри українознавства. Вони були активістами в усіх справах, що проводилися в університеті.

Вона була справжнім патріотом нашого університету і широко пропагувала навчальний заклад на телебаченні, багато наших працівників були гостями «Вітальні Світлани Барабаш» на обласному телебаченні. Вона вміла бути вірним другом, і як магніт притягувала до себе гарних людей.

Світлана Григорівна навчила нас, яким має бути український інтелігент, який має бути український патріотизм, і на власному прикладі показувала, яким має бути викладач університету.

Сьогодні ми живемо у важкі часи для держави, для університету. Саме в такі часи ми розуміємо, як нам не вистачає думки, поради, особистого прикладу Світлани Григорівни Барабаш. Того Орієнтиру, за яким можна було б звіряти власні кроки. Звичайно, якби Світлана Григорівна була жива, ми б готувалися відмічати її 75-річчя, і це було б величезне свято для університету. Життя є життя. Шкода, що її вже немає з нами, але добре, що ми зібралися у цьому залі згадати про Світлану Григорівну Барабаш».

Особистими спогадами про Світлану Барабаш поділилися учениця Світлани Григорівни, випускниця нашого університету, помічник народного депутата України Станіслава Березкіна Ірина Малик; і доцент кафедри суспільних наук, інформаційної та архівної справи КНТУ Вікторія Барабаш. «Слово Світлани Григорівни не просто звучало, воно формувало наші душі, облагороджувало думки і вчинки, навчало і оберігало, – розповідає Вікторія Анатоліївна, – Вона мала дивовижну здатність створювати навколо себе ауру любові і добра. Її любили всі. І вона любила людей, даруючи кожному частиночку себе. Завжди сильна, мудра, і мужня, вона мала ніжну дитячу душу, душу, яка не переносить фальші і насилля, яка прагне тепла і доброти»…

Вірші Світлани Барабаш читали студентка КНТУ Вікторія Даркіна та Вікторія Барабаш. А пісні на вірші Світлани Григорівни виконали: керівник ВІА молодіжного клубу КНТУ Анатолій Антоненко; доцент кафедри економіки праці та менеджменту КНТУ Анна Орлова; Вікторія Делестьянова; солісти хору-студії «Акваторія» Дарія Ковалець, Вікторія Галайдюк (керівник Лариса Гайдай), і, звичайно, – ініціатор ідеї творчих музично-поетичних вечорів пам’яті Світлани Барабаш, автор музики десятків пісень на її вірші, композитор Сергій Сімонов.

Також над музично-поетичним вечором «Вишневий сад» працювали екс-начальник відділу культури і туризму Кіровоградської міської ради Микола Барабуля, директор музею КНТУ Юрій Бондарчук, студенти КНТУ.

Фотоальбом концерту можна переглянути на сторінках КНТУ у соціальних мережах.

Підготував Олександр Виноградов


«ЦНТУ» в соцмережах:
Приймальна комісія працює щодня, крім суботи та неділі.
Телефони приймальної комісії: (0522) 55-93-13, 39-04-67
Телефон університетської довідкової служби: (0522) 55-92-66
© 2018 «ЦНТУ» Всі права захищено.
Використання матеріалів цього сайту можливе тільки
з посиланням на джерело.