наукометрія

Центральноукраїнський національний
технічний університет

Українська English



НАУКОМЕТРІЯ

Наукометрія – це розділ наукознавства, який вивчає еволюцію науки через численні вимірювання наукової інформації, такі як кількість наукових статей, опублікованих в даний період часу, цитованість і т. д..

Основне завдання наукометрії полягає у дослідженні публікаційної активності та цитованості авторів наукових праць.

Ефективність наукової діяльності може оцінюватися з використанням як якісних, так і кількісних показників. В основі якісних оцінок лежать висновки експертів. Суб'єктивність подібних оцінок знижує достовірність отримуваних результатів.

Кількісні оцінки засновані на опублікованих даних і патентній інформації: це число публікацій, аналіз частоти їх цитованості (індекс цитування), індекс Хірша, імпакт-фактор наукового журналу, в якому роботи опубліковані, кількість отриманих вітчизняних та міжнародних грантів, стипендій, вітчизняних та іноземних премій, участь у міжнародному науковому співробітництві, складі редколегій наукових журналів. З перерахованих вище показників останнім часом найбільший інтерес представляють індекс цитування, індекс Хірша і імпакт-фактор. Міжнародна практика наукометричних досліджень сьогодні базується на використанні наукометричних баз даних.

Найбільш авторитетні і повні міжнародні бази даних, спрямовані на вивчення наукової активності країн (вчених, організацій) за бібліометричними показниками:

  • Web of Science (WoS) Філадельфійського інституту наукової інформації корпорації Thomson Reuters
  • Scopus видавничої корпорації Elsevier.

Їх данні враховуються в різних міжнародних і національних рейтингових системах.

Web of Science корпорації Thomson Reuters - найавторитетніша в світі аналітична і цитатна база даних журнальних статей, що об'єднує 3 бази: Science/Social, Sciences/Arts & Humanities, Citation Index. (Доступ до них обмежений, лише за передплатою). Ці ресурси не містять повних текстів статей, однак включають посилання на повні тексти в першоджерелах та списки всіх бібліографічних посилань, що зустрічаються в кожній публікації, що дозволяє в короткі терміни отримати найповнішу бібліографію по темі (глибина архіву - 20 років).

База даних Scopus у багатьох країнах є одним з головних джерел отримання наукометричних даних для проведення оціночних досліджень на державному або корпоративному рівні. Вона є комерційною базою даних (БД) і повна її версія доступна тільки на умовах передплати через веб-інтерфейс.

Індекс цитування - прийнята в науковому світі міра значущості наукової роботи якого-небудь ученого або наукового колективу. Величина індексу цитування визначається кількістю посилань на публікацію або прізвище автора в інших джерелах. Однак для точного визначення значущості наукових праць важливо не тільки кількість посилань на них, але і якість цих посилань.

В даний час індекс цитування визнаний як один із найефективніших показників світових систем наукової інформації.

h-індекс, або індекс Хірша- це наукометричний показник, який є кількісною характеристикою продуктивності вченого, групи вчених, університету або країни в цілому, заснований на врахуванні кількості публікацій та кількості цитувань цих публікацій.

Імпакт-фактор- чисельний показник важливості наукового журналу. Щорічно розраховується Інститутом наукової інформації, який у 1992 році був придбаний корпорацією Thomson і публікується у журналі «Journal Citation Report».

Відповідно до імпакт фактору оцінюють рівень журналів, якість статей, опублікованих в них, дають фінансову підтримку дослідникам. Імпакт-фактор має хоча й велике, але неоднозначно оцінюється вплив на оцінку результатів наукових досліджень.

Російський індекс наукового цитування (РІНЦ)

Російський індекс наукового цитування (РІНЦ) - міжнародна бібліографічна база даних наукових публікацій вчених.

РІНЦ - це механізм, що дозволяє оцінити рівень наукового видання на основі формальних і об'єктивних критеріїв. Основним таким критерієм є відносний показник цитування статей, опублікованих в даному журналі, тобто, його імпакт-фактор.

Основні завдання, які вирішує проект РІНЦ, коротко можна сформулювати наступним чином:
- створення багатоцільової пошукової системи з публікацій російських вчених та вчених із будь-якої країни, що включає на першій стадії розвитку проекту статті з наукових журналів (кількість журналів, присутніх в проекті, не менше 1000 найменувань);
- розробка механізмів та інструментарію для статистичного аналізу вітчизняної науки;
- створення і формування Єдиного реєстру публікацій російських вчених, авторитетної бази даних, що представляє максимально повну і достовірну інформацію про публікаційний потік російських вчених, незалежно від джерела, часу, місця і типу публікації;
- створення ефективної системи навігації в масиві наукової інформації та забезпечення доступу російських користувачів до повних текстів публікацій через механізми системи уніфікованого доступу.

Index Copernicus

Index Copernicus(IC)(Польща)- міжнародна Наукометрична база даних (Index Copernicus Journals Master List). Даний сайт включає індексування, ранжування та реферування журналів, а також є платформою для наукової співпраці та виконання спільних наукових проектів. База даних має кілька інструментів для оцінки продуктивності, що дозволяють відслідковувати вплив наукових робіт і публікацій окремих учених або наукових установ. На додаток до оцінки продуктивності Index Copernicus також пропонує традиційні реферування та індексування наукових публікацій.

Свої наукометричні показники також можна відслідкувати на ресурсі Google Scholar (Google Академія).

Google Академія (Google Scholar) - є вільно доступною пошуковою системою, яка забезпечує повнотекстовий пошук наукових публікацій всіх форматів і дисциплін.

Використовуючи єдину форму запиту, можна виконувати пошук в різних дисциплінах і за різними джерелами.

Але варто пам’ятати, що наукометричні показники на всіх цих ресурсах будуть різні. В РИНЦ представлені, в основному, журнали пострадянського простору; Google Академія (Google Scholar) індексує видання усього світу, але не всі видання і не завжди своєчасно потрапляють до списків Google Академії, а в Scopus дуже маленька представленість вітчизняних видань.

Слід відмітити, що індекс Хірша по Scopus є найбільш престижним і тільки цей показник є значущим для світового наукового співтовариства.

Публікації за темою:

«Per aspera ad Scopus»: інтерв'ю з проректором з наукової роботи КНТУ, професором Олександром Левченко щодо публікацій у виданнях, що індексуються наукометричними базами.

Семінар по методології роботи з наукометричними базами даних: Web of Science, Scopus, Google Scholar, «Український індекс наукового цитування», «Бібліометрика української науки».

Корисні посилання:

1. Український індекс наукового цитування - http://uincit.uran.ua/
2. Наука України в дзеркалі наукометричної бази даних SciVerse Scopus - http://www.jsi.net.ua/scopus/
3. РІНЦ - http://elibrary.ru
4. Google Академія - http://scholar.google.com.ua/
5. WEB OF SCIENCE - http://thomsonreuters.com
6. DOAJ - http://www.doaj.org/


КНТУ в соцмережах:
Приймальна комісія працює щодня, крім суботи та неділі.
Телефони приймальної комісії: (0522) 55-93-13, 39-04-67
Телефон університетської довідкової служби: (0522) 55-92-66
© 2016 «КНТУ» Всі права захищено.
Використання матеріалів цього сайту можливе тільки
з посиланням на джерело.